Сувора перевірка: Посухостійкість нових гібридів кукурудзи ДЕКАЛБ 1 серп 2016

Журнал «Зерно»

Васильєв Володимир Якович,

представник

з розвитку технологій,

ТОВ «Монсанто Україна»

 

Програма «Монсанто» з розширенням ареалу вирощування кукурудзи в зонах недостатнього зволоження в різних регіонах планети продовжує свій розвиток. Відтак в арсеналі вітчизняних аграріїв, сільгосппідприємств, холдингів і фермерських господарств уже з’явилися гібриди кукурудзи нового покоління, які значно перевищують за продуктивністю добре знані на ринку такі «бестселери» компанії, як ДКС 3511 і ДКС 4490. Одна із перших публікацій стосовно практичних досліджень щодо виходу цих гібридів тоді мала назву «Кукурудза, яка вас здивує». І це справді сталося, до того ж за короткий проміжок часу. Селекціонерами компанії проведена величезна робота із вдосконалення гібридів відповідно до вимог часу. А час і партнери компанії – аграрії серед критеріїв якісних характеристик гібридів на перше місце нині ставлять посухостійкість і жаростійкість, а лише потім – стабільність

 

 

 

Поняття посухостійкості і жаростійкості тісно взаємопов’язані і практично невіддільні одне від одного. Посухостійкість визначається здатністю організму рослини якомога менше змінювати процеси обміну речовин в умовах недостатнього водопостачання. У більш посухостійких рослин при наростанні зневоднення довше зберігаються синтетичні процеси, не ушкоджуються або менше пошкоджуються мембранні системи клітин, що забезпечують їх нормальний гомеостаз (саморегуляцію), зберігаються нормальні фізико-хімічні якості протоплазми (в’язкість, еластичність, проникність); більше виражений ксероморфізм (дрібноклітинність, велика кількість продихів, восковий наліт тощо). Посухостійкі гібриди здатні без особливої шкоди втрачати частину своєї води і навіть в періоди найбільшої сухості продовжувати фотосинтез. Глобальні питання щодо нових світових розробок і роботи «Монсанто» докладно вже висвітлювалися в публікації «Посухостійка кукурудза: зароджується реальність» (журнал «Зерно» №4, 2012 рік), котрою охоплено всі напрями цієї тематики. Нинішня розповідь про те, як проявили себе в наших умовах гібриди традиційної селекції, без застосування генної складової. Основою підходу була поява в списку зареєстрованих в Україні гібридів, котрі за рахунок інноваційних підходів у селекції розвивають потужну кореневу систему і значно менше вимагають вологи на створення одиниці сухої речовини рослини. Серед них насамперед варто відзначити гібриди ДКС 3623, ДКС 3939, ДКС 4541, ДКС 4351. Оскільки хмари над Айовою аж ніяк не впливають на продуктивність цих гібридів в Україні, реальна поведінка гібридів достатньо всебічно і детально перевірялася під хмарами і сонцем України – у вітчизняних ґрунтово-кліматичних умовах. І вони отримали достовірне підтвердження своїх переваг. Кожен з нових гібридів у своїй групі ФАО посів місце лідера. До того ж, з нинішнього року в Миколаївській області (99-й км автотраси Миколаїв–Первомайськ) компанією спеціально створено технологічний Інноваційний центр, де кожен бажаючий може особисто переконатися в правдивості нашої інформації, адже «краще один раз побачити, ніж сто разів почути або прочитати».

 

 

 

Дуже важливим моментом тут є повна відсутність міжрядної обробки. Задля вирівнювання площі перед посівом проведено передпосівну культивацію, а для ефективного контролю бур’янів застосовано обробку гліфосатом Раундап Макс.

 

 

Прозорість підходів компанії щодо оцінки поведінки гібридів у плані втрат листкової поверхні і репродуктивного розвитку видно на представлених нижче фото від 12.07.2016 р.